Ми продовжуємо розповідати історії наших пацієнтів, які не дивлячись, ні на що, йдуть до своєї головної мети, — здоров’я.
Сьогоднішній наш герой — Валентин Стафанюк. Вперше він звернувся до нашої клініки к 2012 році. Йому було майже 9 років, і він практично не розмовляв.
Сьогодні Валентин навчається у 8-му класі та мріє стати далекобійником.
Щоб дізнатися історію хлопця, ми поговорили з його татом, Сергієм.
Розкажіть, з якою проблемою, Ви звернулись до клініки доктора Яценко?
До клініки доктора Яценко ми звернулись літом 2012 року. На той час Валентину було майже 9 років. Він практично не розмовляв, мало чим цікавився. У нього були проблеми з дрібною моторикою, з пам’яттю, концентрацією уваги, загалом з навчанням. Офіційний діагноз: затримка розумового та мовного розвитку, ЕПІ-синдром в анамнезі. Лікарі «розводили руками», окрім фінлепсина та рекомендацій відвідувати логопеда та навчального спецзакладу, більше нічого не радили.
Яке лікування та процедури ви проходили?
Катерина Валентинівна призначила спочатку пройти курс (10 сеансів) транскраніальної микрополяризації. Ми пройшли 5 курсів мікрополярізації з інтервалом 4-5 місяців. Потім були курси гіпоксітерапії, коррекційної мовної методики Fast ForWord, програма Interactive Metronome, заняття з логопедом, медикаментозна терапія. Хочу звернути увагу на ретельно підібрану медикаментозну терапію – за весь час проходження лікування не було жодного випадку прояву побічних явищ, хоча ліки були досить серйозні.
Коли побачили перші результати лікування?
Практично одразу. Нехай це були невеличкі, але перемоги. Валентин почав цікавитись навколишнім світом, задавати питання. Поступово збільшувався словниковий запас, покращувалась вимова. У 2013 році пішов в перший клас Прибузьської спеціалізованої школи. Почав читати, писати. Згодом зникли параксизмальні стани головного мозку.
Читайте також: Коммуникабельность зависит от времени года
Скажіть, що допомогло Вам вірити в успіх та не здаватися?
Побачили перші результати, не захотіли зупинятись на досягнутому. Але більш за все не хотілося повертатись назад, в стан регресу.
Які результати є зараз у вашого сина?
Зараз він навчається в восьмому класі. Вміє читати, розуміє прочитане, писати, рахувати. Гарні успіхи в трудовому навчанні. Вміє користуватись комп’ютером, допомагає в побуті. Турботливий, чуйний, товариський.
Про що він мріє та чим хотів би займатись у житті?
Мріє про вантажівки, хоче бути далекобійником. Практично весь час, коли знаходиться за комп’ютером, дивиться різні ролики про вантажівки.
Що би ви сказали батькам, які знаходяться на початку шляху лікування своїх дітей?
Ніколи не здаватися, вірити в перемогу, в своїх дітей. Використовувати будь-який шанс. А головне працювати через силу, через «не можу». В клініці доктора Яценко Вам дійсно допоможуть.
Читайте також: Сделать все, чтобы вернуть ребенку здоровье: вдохновляющая история Анастасии и Лёни Яценко
І на останок. Користуючись нагодою, хочемо сказати ВЕЛИКЕ СПАСИБІ Катерині Валентинівні і всім співробітникам клініки доктора Яценко за їхню турботу, небайдужість і саме головне за допомогу! А також хочемо побажати міцного здоров’я, процвітання і не зупинятись на досягнутому.
Фото: з архіву героя
