Черепно-мозкова травма (ЧМТ) – пошкодження кісток черепа або м’яких тканин голови (тканини мозку, судини, нерви, мозкові оболонки) під впливом травми.
Ступінь тяжкості ЧМТ
За вираженням ураження розрізняють легку, середню та важку ступінь тяжкості ЧМТ. Також розрізняють ізольовану, поєднану (травма супроводжується пошкодженням інших органів) та комбіновану (на організм впливають різні травмуючи чинники) черепно-мозкову травму.
Основними клінічними факторами, які визначають ступінь тяжкості травми, є: тривалість утрати свідомості та амнезії, ступіть явності свідомості на момент госпіталізації, наявність стволової неврологічної симптоматики.
ЧМТ розділяють на відкриту та закриту. При відкритій черепно-мозковій травмі пошкоджені: шкіряний покрив, апоневроз; дном рани є кістка або глибші тканини. При закритій черепно-мозковій травмі апоневроз не пошкоджений, хоча цілісність шкіри може бути порушена.
Наслідки та ускладнення ЧМТ
Наслідки травми головного мозку досить різноманітні. Складно передбачити, які саме функції оргазму постраждають. Все залежить від тяжкості травми, її локалізації, загального стану людини.
Запаморочення та головний біль – неодмінні супутники таких травм. Травма головного мозку може відбитися на всіх системах організму, до того ж не відразу, а через деякий час після нещасного випадку.
Треба розуміти, що пошкодження мозку – це “бомба уповільненої дії”, і відноситись до нього легковажно просто не можна.
Травми головного мозку досить часто відбиваються на психіці: людина стає дратівливою, агресивною, страждає від депресії. Крім того, погіршення пам’яті (іноді до повної амнезії), зниження розумових здібностей, сплутаність свідомості, мовленнєві та рухові порушення, перепади тиску, епілепсія – досить часті явища після травм голови.
