Хвороба Паркінсона – це повільно прогресуюче хронічне неврологічне захворювання. Частіше цією хворобою страждають люди старшого віку. Воно належить до дегенеративних захворювань екстрапірамідної моторної системи.
Хвороба розвивається внаслідок прогресуючого руйнування та загибелі нейронів, які виробляють нейромедіатор дофамін, насамперед у чорній субстанції, а також в інших відділах нервової системи. Своєю чергою, недостатнє виробництво дофаміну призводить до активуючого впливу базальних гангліїв на кору головного мозку.
Головними симптомами хвороби Паркінсона є
- м’язова ригідність;
- гіпокінезія;
- тремор;
- постуральна нестійкість.
За сучасними вимогами, щоб поставити діагноз «хвороба Паркінсона», у пацієнта має бути присутній кардинальний симптом «гіпокінезія» та, як мінімум це один симптом хвороби з переліку головних симптомів. При цьому, можливі супутні чуттєві, вегетативні, психічні та когнітивні порушення.
Сучасна медицина поки що не може вилікувати це захворювання, або ж уповільнити його розвиток, одна сучасні методи лікування дозволяють значно покращити якість життя хворих.
Термін «Паркінсонізм» є загальним поняттям для захворювань з вищезазначеними головними симптомами.
