Цей вміст надійний та науково підтверджений. Він базується на офіційних медичних дослідженнях, перевірявся та редагувався лікарями та медичними працівниками та представляє об’єктивну інформацію при діагностиці та лікуванні захворювань. Містить бібліографічні довідкові джерела. Якщо ви вчений-медик і виявили, що є неточності, помилки або упущення, зв’яжіться з нами за адресою nevrolog.klinika@gmail.com
Сутулість (кіфоз)
Сутулість (кіфоз) являє собою викривлення верхнього відділу хребта. Може бути як набутим, так і спадковий.
Розрізняють фізіологічний кіфоз, який є нормою для дорослих людей (грудний та поперековий) та патологічний кіфоз, що розвивається внаслідок деяких захворювань (рахіту, туберкульозного ураження одного або декількох хребців), травми хребта та порушення постави.
Кіфоз, який виникає в грудному відділі хребта, клінічно проявляється у вигляді синдрому «круглої спини». В даному варіанті плечі пацієнта нахилені вперед, донизу, грудна клітина звужена. Основний дихальний м’яз-діафрагма опущений вниз, м’язи пресу ослаблені, верхня частина тулуба нахилена вперед.
Тривалий перебіг кіфозу призводить до проявлення клиновидної деформації хребців, а також руйнуванню міжхребцевих хребців. Зміна анатомічної будови грудної порожнини призводить до зниження рухливості ребер, порушенню діяльності міжхребцевих м’язів, обмеженню дихальної функції легень.
Клишоногість
Клишоногість – загальний термін, який використовується для позначення різних неправильних положень стопи.
Клишоногість може проявлятися такими ознаками:
- стопа (особливо п’ятка за розміром менше норми);
- носок стопи направлений вниз;
- задня поверхня однієї стопи повернута в сторону іншої;
- може бути присутній повний розворот стопи всередину (у важких випадках), підошва при цьому «дивиться» вверх;
Більшість типів клишоногості проявляється відразу ж після народження (вроджена клишоногість). Частота цієї проблеми складає 1 випадок на тисячу новонароджених. Найчастіше уражаються обидві стопи.
Не дивлячись на те, що клишоногість не викликає болю у дитини, лікування треба починати негайно, оскільки у майбутньому можуть виникнути значні проблеми.
Якщо лікування розпочато своєчасно, у більшості дітей ця проблема корегується фактично повність, і вони можуть вести абсолютно нормальне життя.
