Цей вміст надійний та науково підтверджений. Він базується на офіційних медичних дослідженнях, перевірявся та редагувався лікарями та медичними працівниками та представляє об’єктивну інформацію при діагностиці та лікуванні захворювань. Містить бібліографічні довідкові джерела. Якщо ви вчений-медик і виявили, що є неточності, помилки або упущення, зв’яжіться з нами за адресою nevrolog.klinika@gmail.com
Енурез — це мимовільне сечовипускання, яке найчастіше відбувається під час сну у дітей старше віку, коли контроль сечовипускання вже повинен бути сформований. Такий стан досить поширений і може бути пов’язаний із особливостями розвитку нервової системи, глибоким сном, стресом або спадковими факторами.
Важливо розуміти, що енурез не є проявом «ледачості» чи поведінкової проблеми. При правильному підході та своєчасній діагностиці у більшості дітей вдається значно зменшити прояви цього стану.
Нетримання сечі – патологічний стан у дітей віком від п’яти років. В медицині для позначення нетримання сечі прийнято використовувати термін «енурез».
Існує немало причин виникнення енурезу. Це різні інфекції, що перенесла дитина; пороки розвитку; порушення функцій сечостатевої системи; незрілість та патологія нервової системи, стреси, неврози та інше.
Вважається, що до 5 років випадки «мокрих» ночей – це нормальне явище, і лікувати дитину раніше цього віку не треба. До 5 років, як правило, закінчується формуватись умовний рефлекс сечовипускання.
Найчастіше нетримання сечі пов’язано з затримкою дозрівання центральної нервової системи: головний мозок не отримує сигнал про те, що сечовий міхур переповнений, а отже настав час його випорожнити.
Лікування енурезу залежить від причини, яка його викликала.
Енкопрез – нетримання калу, нездатність контролювати акт дефекації. Енкопрез зустрічається, як правило, у дітей. Цьому захворюванню часто передують запори.
Частота появи енкопреза – 1,3% випадків серед дітей старше 4 років.
Коли варто звернутися до лікаря
Якщо мимовільне сечовипускання повторюється регулярно після віку, коли дитина вже повинна контролювати цей процес, або ситуація викликає у дитини дискомфорт чи сором, рекомендується звернутися до лікаря. Своєчасна діагностика допомагає визначити причину та підібрати правильний підхід до лікування.
