Гіперактивність – стан, в рамках активність та збудливість людини перевищує норму. У випадку, якщо така поведінка є проблемою для оточуючих людей, гіперактивність вважається поведінковим розладом.
Гіперактивність частіше зустрічається у дітей та підлітків, ніж у дорослих людей, оскільки спричинюється емоціями. Гіперактивність є ознакою слабкої нервової системи зі схильністю до швидкої втомлюваності.
Симптоми
Причинами гіперактивності можуть бути інфекції, родові травми, передчасні або складні пологи.
Симптоми гіперактивності майже завжди проявляються у віці 2-3 років.
Середній вік дитини, коли батьки звертаються до лікаря – 8-10 років, адже саме в цьому віці навчання та праця по дому потребують від дитини самостійності та зосередженості.
Гіперактивність часто супроводжується порушеннями сну, енурезом, порушеннями мовлення. Крім того, у багатьох випадках гіперактивність супроводжується дефіцитом уваги.
Діагностика
Для того, щоб діагностувати гіперактивність, потрібно виявити 6 з 9 нижчезазначених ознак.
Дефіцит уваги:
- знижена вибіркова увага; характерна неможливість зосередитись на довгий час на предметі або його окремих деталях;
- у дитини є складнощі в збереженні уваги; дитина не може виповнити завдання до кінця, оскільки не може сконцентруватися;
- існує враження, що дитина не слухає, коли до неї звертаються;
- у дитини є складнощі з організацією власної діяльності, дитина часто перемикається з одного заняття на інше;
- дитина намагається уникати задач, які потребують тривалої розумової напруги;
- дитина часто втрачає потрібні їй речі;
- дитина може відволікатися на сторонні звуки;
- характерна підвищена забудькуватість у повсякденному житті.
Гіперактивність та імпульсивність:
- дитина, коли переживає, робить інтенсивні рухи ногами та руками, совається на стільці;
- характерні часті підйоми з місця;
- характерний різкий підйом з місця та швидкий біг;
- дитина не може брати участь в спокійних іграх;
- дитина поводиться, ніби «заведена»;
- характерні вигуки з місця під час занять;
- властиві спроби відповідати раніше, ніж співрозмовник закінчить ставити питання;
- дитина не чекає свою чергу під час ігор або занять;
- часто втручається в розмову або діяльність інших.
Змішаний:
- зустрічаються ознаки порушення уваги та гіперактивності.
